1906. Разработка конструкции привода главного движения | Компас 1 АНАЛИЗ КОНСТРУКЦИИ СОВРЕМЕННЫХ МЕТАЛЛОРЕЖУЩИХ СТАНКОВ АНАЛОГИЧНЫХ ПРОЕКТИРУЕМОМУ 1.1 Описание конструкции и системы управления станка-прототипа. Радиально-сверлильные станки применяются для обработки крупных деталей, которые из-за их большой массы и габаритов трудно или невозможно положить на стол вертикально-сверлильного станка, а также при сверлении отверстий с большими межцентровыми расстояниями. На станках можно производить сверление в сплошном материале, рассверливание, зенкерование, развертывание, подрезку торцов, нарезку резьбы метчиками и другие подобные операции.<1> По исходным данным к курсовому проекту: Максимальный диаметр обработки Dmax=50 мм; Эффективной мощности резания NV=4,8 кВт. Предельное значение частот вращения nmin – nmax = 60 – 2000 мин-1 Прототипом для проектирования привода главного движения принимаем станок модели 2М55, предназначен для широкого применения в промышленности. Благодаря своей универсальности станок находит применение везде, где требуется обработка отверстий - от ремонтного цеха до крупносерийного производства. Основные технические характеристики станка приведены в таблице 1.1 Таблица 1.1- Технические характеристики станка модели 2М55 Наибольший диаметр сверления в стали 50 мм Вылет шпинделя 375-1600 мм Число скоростей шпинделя 21 Подача шпинделя 0,056-2,5 мм/об Диапазон частот вращения шпинделя 20...2000 об/мин Число подач шпинделя 12 Мощность двигателя главного привода 5,5 кВт Габариты ( LxBxH ) 2665x1020x3430 мм Масса станка 4700 кг На станках можно производить сверление в сплошном материале, рассверливание, зенкерование, развертывание, подрезку торцов, нарезку резьбы метчиками и другие подобные операции.<1> Применение приспособлений и специального инструмента значительно повышает производительность станков и расширяет круг возможных операций, позволяя производить на них выточку внутренних канавок, вырезку круглых пластин из листа и т. д. При соответствующей оснастке на станке можно выполнять многие операции, характерные для расточных работ. Общий вид радиально-сверлильного станка показан на (рис. 1.1). Радиально-сверлильный станок 2М55 объединяет фундаментную плиту 1, имеющую прямоугольную форму и одновременно являющуюся столом для установки крупногабаритных деталей; на левом краю плиты установлена неподвижная колонна 2, вокруг которой вращается наружная подвижная колонна, на верхнем торце которой закреплен механизм 4 перемещения вверх-вниз и зажима траверсы 3, удерживающейся своим левым концом консольно на подвижной колонне и поворачивающейся вместе с ней вокруг внутренней неподвижной колонны; сверлильная головка 5, перемещающаяся вправо-влево по расположенным на лицевой стороне траверсы направляющим и управляемая как и весь станок с пульта 6 и приставной стол 7. Электрооборудование собрано в шкафу, закрепленном на основании колонны. <1> Сверлильная (шпи¬ндельная) головка выполнена в виде отдельного агрегата, в котором смонтированы следую¬щие элементы: коробки скоро-стей и подач, механизм подач, шпиндель с противовесом или пружиной, механизм управления коробкой скоростей и подач и др. Ее вруч¬ную перемещают по направляющим траверсы.
Дата добавления: 23.12.2013
Исходные данные: 1. Пролёт главных балок: L = 8,5 м, 2. Шаг главных балок: l2 = 4,5 м, 3. Отметка уровня пола площадки: Н=6.5 м, 4. Длительная нагрузка: g1= 13кН/м2, 5 Кратковременная нагрузка: g2 = 2 нНУм2, 6. Материал металлических конструкций (главных, второстепенных балок и колонн) - сталь С245 7. Тип настила - монолитная железобетонная плита, выполненная с использованием бетона класса В25 и арматуры класса А400С, У. Фундаменты монолитные железобетонные, выполненные с ис¬пользованием бетона класса В12.5 и арматуры класса А240С.
Дата добавления: 06.01.2014
10-14 с естественной циркуляцией предназначен для выработки насыщенного или слабоперегретого пара, используемого на технологические нужды промышленных предприятий, в системах отопления, вентиляции и го-рячего водоснабжения. Топочная камера котла образована боковыми экранами, фронтовой и задней стенками. В котле Е-10-14 применена схема одноступенчатого испарения. Вода циркулирует следующим образом: питательная вода из экономайзера подается в нижний барабан по перфорированной трубе. Из нижнего барабана вода по перепускным трубам поступает в камеры левого и правого экранов. Питание экранов осуществляется также из верхнего барабана по опускным стоякам, расположенным на фронте котла. Блок котла Е-10-14 опираются камерами боковых экранов на продольные швеллеры. Камеры приварены к швеллерам по всей длине. В области конвективного пучка блок котла опирается на задние и передние поперечные балки. Поперечные балки крепятся к продольным швеллерам. Передняя балка крепится неподвижно, задняя - подвижно. Для возможности перемещения элементов блоков котла Е-10-14 в задан-ном направлении часть опор выполнена подвижными. Подвижные опоры имеют овальные отверстия для болтов, которыми крепятся к раме. Котел оборудован системой возврата уноса и острым дутьем. Унос, оседающий в четырех зольниках котла, возвращается в топку при помощи эжек-торов и вводится в топочную камеру на высоте 400 мм от решетки. Смесительные трубы возврата уноса выполнены прямыми, без поворотов, что обеспечивает надежную работу систем. Доступ к эжекторам возврата уноса для осмотра и ремонта возможен через люки, расположенные на боковых стенках. В местах установки люков трубы крайнего ряда пучка вводятся не в коллектор, а в нижний барабан. Котёл Е-10-14 оборудован стационарным устройством очистки поверхностей нагрева. Площадки котлов типа Е расположены в местах, необходимых для обслуживания арматуры котлов. Основные площадки котлов: боковая площадка для об¬служивания водоуказательных приборов; боковая площадка для обслуживания предохранительных клапанов и запорной арматуры на барабане котла; площадка на задней стенке котла для обслуживания продувочной линии из верхнего барабана и для доступа в верхний барабан при ремонте котла. На боковые площадки ведут лестницы, на заднюю площадку - спуск (короткая лестница) с верхней боковой площадки. Котёл Е-10-14 оснащен контрольно-измерительными приборами и арматурой. Котёл Е-10-14 оборудован двумя предохранительными клапанами, один из которых контрольный. На верхнем барабане котла установлен манометр. На верхнем барабане устанавливается следующая арматура: главный паровой вентиль или задвижка, вентили для отбора проб пара, отбора пара на собственные нужды. На колене для спуска воды установлен запорный вентиль с условным проходом 50 мм. У котла Е-10-14 через патрубок для продувки осуществляются периодическая и непрерывная продувки. На линиях периодической продувки из всех нижних камер экранов установлены запорные вентили. На паропроводе обдувки установлены дренажные вентили для отвода конденсата при прогреве линии и запорные вентили для подачи пара к обдувочному прибору. На питательных трубопроводах перед экономайзером установлены обратные клапаны и запорные вентили; перед обратным клапаном установлен регулирующий клапан питания, который соединяется с исполнительным механизмом автоматики котла.
Выбор и описание принятых к установке хвостовых поверхностей нагрева. Котел Е-10-14 имеет в своём составе экономайзер. К установке принимаем чугунный экономайзер ВТИ 1500. Данное решение обуславливается тем, что чугунные экономайзеры просты и надежны в эксплуатации, устойчивы против внутренней и внешней коррозии, поэтому их применению следует отдать предпочтение перед воздухоподогревателями во всех тех случаях, когда подогрев воздуха не является необходимым для интенсификации процесса горения. Размеры хвостовых поверхностей нагрева для того или иного котла определяются величинами температуры уходящих газов, рассчитанной при оптимальных значениях скоростей газов и оптимальных разностях температур на холодном конце экономайзера. Поверхность нагрева экономайзеров набирается из чугунных ребристых труб системы ВТИ. Блоки экономайзеров имеют одну поверхность нагрева.
В связи с тем, что проектируемый котел предназначен для работы на подсолнечной лузге необходимо: • установить вихревую топку; • удлинить путь движения топлива с целью обеспечения более полного и качественного сгорания лузги; • сделать систему подачи топлива; • сделать систему удаления шлака.
Вступ Розділ 1. Аналітично-дослідницька частина 1.1 Аналіз характеристик та конструкцій спецмашин для прибирання автомобільних доріг та злітно-посадкових смуг 1.2 Висновки з аналізу та пропозиції щодо удосконалення підмітально-прибиральних машин Розділ 2. Конструкторська частина 2.1 Загальна будова підмітально-прибиральної машини КО-309 2.2 Удосконалення гідравлічної системи 2.3 Технічний опис удосконалених агрегатів Розділ 3. Розрахункова частина 3.1 Розрахунок і вибір параметрів гідроустаткування 3.2 Розрахунок трубопроводів Висновки Список використаної літератури
Технічні характеристики КО-309: Тип базового шасі - ГАЗ-53-01 Ширина підмітання, м: при роботі з однією лотковою щіткою 2,25 при роботі з двома лотковими щітками 2,80 Місткість бункера-циклона, м3 - 5,50 в тому числі: для зміту 2,00 для води 0,70 Робочі швидкості руху, км/год: на першій передачі 6,0...7,88 на другій передачі 13,0...16,5 Транспортна швидкість, км/год - не більше 40 Радіус повороту машини при підмітанні, м - не меньше 20,5 Діаметр щіток, мм: лоткових 800 центральної 470 Тип вентилятора ВПМ2-01 Тип водяного насосу вихровий Робочий тиск водяної системи, 0,16 Кількість форсунок 7 Тип шестеренного насосу НШ-50V-2Л Тип гідромоторів аксіально-поршневі Кількість гідромоторів 3 Робочий тиск в гідросистемі, МПа 12 Робоча рідина масло МГ-30 Габарити, мм: довжина 6180 ширина 2325 висота 2650 Маса, кг: в спорядженому стані не більше 4875 спецобладнання 2285 завантаженого зміту не більше 2875 повна не більше 7990
Дата добавления: 12.01.2014
12° и общей длиной 47,3м. разбита на два отсека односторонним деформационным швом. - Отсек 1. Наклонный ствол имеет размеры 26880х5900х4100(h) и выполнен из монолитного железобетона; - Отсек 2. Помещение для приводной секции с размерами 20420х7580х5000(h) и выполнено из монолитного железобетона; Гидроизоляцию наружных поверхностей стен и днища выполнить из Аквафин-ИЦ в два слоя с общим расходом 1,3кг/мІ. Гидроизоляцию покрытия выполнить из одного слоя Комбифлекс-Ц2 с расходом 2,5кг/мІ. Места расположния рабочих швов при бетонировании и деформационный шов между надшахтным зданием (поз. 1 по экспликации на л.2) и наклонным стволом обработать Аквафин-2К в два слоя. Для заполнения деформационных швов применен жгут из вспененного полиэтилена. Для утепления покрытия и стен применен экструдированный пенополистирол STYROFOAM 300-A, с коэффициентом теплопроводности l = 0,032 Вт/м°С. В технологическом отверстии ∅1,33м после прокладки вентиляционных коробов заполнить зазоры упругой прокладкой. Вокруг здания устраивается отмостка из бетона кл.В15 по щебеночному основанию толщиной 120 мм и утрамбованному со щебнем грунту шириной 1,5м с уклоном в 1% от здания.
Общие данные. План наклонного ствола. Разрезы 2-2...6-6 Разрезы 1-1; 7-7. Узлы Д; В Разрез 2-2. Узлы А; Б; К Узлы Г; Ж; Е; Н Узлы И; Л; М; П План кровли Схема расположения элементов утепления стен и покрытия Фасады в осях 3-1
Дата добавления: 21.01.2014
1.Вступ.Перспективи розвитку механізації і автоматизації на Україні 2.Загальні відомості про баштові крани 3.Канатні системи баштових кранів. Схеми запасовки стрілових канатів 4.Побудова вантажної характеристики стрілового крана 4.1.Статичний розрахунок на робочу стійкість і визначення вантажопідйомності крана 4.2.Побудова вантажної характеристики баштового крана 4.3. Статичний розрахунок на власну стійкість крану 5. Вибір канату вантажопідйомного механізму 5.1. Зображення схеми механізму підйому вантажу по заданих кратності вантажного поліспасту і кількості обвідних блоків 5.2. Визначення зусилля в канаті 6.Вибір двигуна вантажопідіймального механізму 7.Вибір основних розмірів барабану і блоків 8.Техніка безпеки при експлуатації баштових кранів 8.1. Загальні вимоги 8.2. Пристрої безпеки на баштових кранах 9.Список використаної літератури
Баштовий кран — найбільш розповсюджений тип вантажопідйомних машин, який застосовується в цивільному і промисловому будівництві. Кран складається з опорної конструкції, башти, стріли, проти важної консолі, опорно-поворотного пристрою, кабіни з апаратами керування, вантажного і стрілового поліспастів, різних механізмів (підйому вантажу, повороту і зміни вильоту стріли, пересування крана). Крани переміщаються в основному по рейкових шляхах; енергоживлення здійснюється від мережі змінного струму, керування — одним машиністом. Переваги баштових кранів у порівнянні з кранами інших типів наступні: розташування кранових стріл на великій висоті, у результаті чого вони не перетинають конструкції об’єкта, який монтується; можливість обслуговування з одного майданчика одного чи декількох об'єктів (прольотів), а також складальних площадок; простота переміщення кранів по підкранових коліях; гарний огляд крановиком монтажної зони. Баштові крани відрізняються простотою і надійністю в експлуатації. До числа недоліків багатьох моделей баштових кранів відносяться значна тривалість і трудомісткість монтажу, демонтажу, перебазування кранів і пристрою підкранових колій. Одноразові витрати на ці операції досягають 30 — 40% загальної вартості експлуатації кранів. У нових моделях кранів серії КБ передбачений ряд конструктивних рішень (блоковий монтаж, само підйом і ін.), що знижують експлуатаційні витрати і терміни підготовки машин до роботи.
Дата добавления: 24.01.2014
Вступ 1. Технологічний маршрут 2. Розрахунок припусків 3. Розрахунок токарної операції 4. Розрахунок шліфувальної операції 5. Розрахунок свердлильної операції 6. Розрахунок свердлильної операції 7. Розрахунок похибки базування кондуктора Висновок Список використаної літератури Додатки
Технологічний маршрут виготовлення установочного диска:
В даній курсовій роботі мною розроблено технологічний процес обробки заданої деталі, вибраний необхідний ріжучий і вимірювальний інструмент, складені операційні ескізи обробки, розроблені схеми і конструкції необхідних пристосувань, вибрана заготовка і раціональний режим різання і визначені технічні норми часу обробки. В курсовій роботі я закріпив та поглибив знання отримані під час вивчення предметів технічного курсу, засвоїв принципи проектування технологічних процесів механічної обробки деталі з урахуванням конкретних експлуатаційних та технологічних умов.
Дата добавления: 29.01.2014
Вступ Розділ 1. Виробничо-господарська характеристика господарства і стан його електрифікації Розділ 2. Проектування електрифікації виробничих процесів 2.1 Вибір технологічного обладнання 2.2 Розрахунок та вибір електропроводу дробарки ДБ -5 2.2.1 Вибір електродвигуна за потужністю 2.2.2 Визначення тривалості пуску електропривода 2.2.3 Вибір електродвигуна за електричними модифікаціями, конструктивним виконанням, ступенем захисту від дії оточуючого середовища 2.3 Вибір апаратів керування і захисту 2.4 Вибір силових проводок 2.5 Розрахунок та вибір вентиляційної установки 2.6 Розрахунок обладнання для водопостачання 2.7 Розрахунок освітлення Розділ 3. Електропостачання ферми ВРХ 3.1 Розрахунок електричних навантажень та вибір джерел живлення 3.2 Розрахунок електричних мереж 0,38 кВ Розділ 4. Монтаж, налагодження та експлуатація електротехнічного обладнання Розділ 5. Охорона праці Розділ 6. Економічна частина Список використаної літератури
Електрифікація СДП « Деренівське » здійснюється від Надвірнянської підстанції 35/10 кВ по лінії 10 кВ довжиною 12 км. Високовольтні лінії, які живлять господарство, змонтовані на залізобетонних опорах і виконані проводом А-50, А-70. Стан ліній 35,10 кВ задовільний. На території господарства є 5 трансформаторних підстанцій загальною потужністю 486 кВА. Для захисту від перенапруг на підстанціях встановлені розрядники типу РВО, також встановлене заземлюючи обладнання. Низьковольтні лінії 0,38 кВ виконанні проводами марки А-16, А-25, А-35 на залізобетонних опорах. Середня відстань між опорами складає 40 метрів. Висота підвісу проводів відповідає вимогам ПУЄ і знаходиться в доброму технічному стані. Зовнішнє освітлення на фермі, вулицях та інших об’єктах господарства виконані світильниками типе „Універсал”. Облік електроенергії в виробничих і комунальних приміщеннях ведеться лічильниками активної енергії. Мережі 0,38 кВ виконані з глухо заземленою нейтраллю. Нульовий провід силової і освітлювальної мережі виконаний проводом одного і того ж перерізу, як і фазні. Повторне заземлення на лінії 0,38 кВ виконане згідно з вимогами ПУЄ, відстань між заземлюючи ми пристроями не більше 100м. Блискавкозахист приміщень виконаний за допомогою стержневих блискавковідводів і сітки. Для керування і захисту електроприводів використано пускачі, автоматичні вимикачі, рубильники, пакетні перемикачі, запобіжники, пристрої УВТЗ, теплові реле та інші апарати.
, вместе с отделкой стены (два слоя гипсокартона по металлокаркасу - 70 мм), без учета наружной отделки. Высота этажей дома от пола до низа подвесного потолка - 3050 мм Перекрытия этажей - монолитные, железобетонные, вместе с перекрытием над вторым этажом. Разводка инженерных коммуникаций производится под подвесным потолком. Общая толщина межэтажного перекрытия - 650 мм. Толщина конструкций пола - 120 мм (в соответствии с "пособием по устройству полов...") Внутренние гипсокартонные перегородки выполнены из двух слоев гипсокартона с обеих сторон по металлокаркасу. Толщина перегородок - 150 мм. Внутренняя лестница - монолитная, железобетонная с последующей облицовкой деревом. Толщина отделки - 40 мм. Наружные лестницы, площадки входов выполнены из монолитного железобетона с последующей облицовкой керамогранитом. На крыльце и лестнице главного входа предусмотрены электрические теплые полы. Окна алюминиевые с однокамерным стеклопакетом. Наружные двери - утепленные с витражом. Цвет темная вишня. Конструкция кровли - плоская, с внутренними водостоками Проект интерьеров в т.ч. уточненные привязки перегородок, расположение водяных теплых полов, окончательную расстановку сантехнического оборудования см. раздел ИР. Размеры даны в миллиметрах, отметки в метрах. В доме имеется гараж вместительностью на два автомобиля. Общие данные. Площади этажей, общая площадь дома. Ген. план, с привязкой основного сооружения. План растановки мебели и сан.тех. оборудования .Цокольный этаж М 1:100 План растановки мебели и сан.тех. оборудования .Первый этаж М 1:100 План растановки мебели и сан.тех. оборудования .Второй этаж М 1:100 План цокольного этажа М 1:100. План первого этажа М 1:100. План второго этажа1:100. План кровли М 1:100. Разрез 1-1, М 1:75 Разрез 2-2, М 1:75 Фасад в осях (1-6) М 1:75. Фасад в осях (А-Е) М 1:75. Фасад в осях (6-1) М 1:75. Фасад в осях (Е-А) М 1:75. Архитектузные детали Сводная спецификация оконых,витражных блоков Колористическое решение.Фасад в осях (1-6) М 1:75. Колористическое решение.Фасад в осях (А-Е) М 1:75. . Колористическое решение.Фасад в осях (6-1) М 1:75. Колористическое решение.Фасад в осях (Е-А) М 1:75.
Дата добавления: 18.02.2014
Вступ 1 Визначення основних параметрів екскаватора 2 Робоче обладнання зворотної лопати 3 Визначення величини роботи, необхідної для переміщення елементів робочого обладнання 4 Визначення параметрів насосної установки і двигуна 5 Розрахунок механізму обертання платформи 6 Розрахунок приводу гусеничного рушія 7 Стійкість екскаватора при обладнанні зворотною лопатою Графічна частина Використана література
Екскаваторами називаються землерийні машини, призначені для копання і переміщення грунту. Всі екскаватори залежно від використання робочого часу для власне копання грунту поділяються на дві великі групи: безперервної дії - багатоков-шові і періодичної (циклічного) дії-одноковшеві. Багатоковшеві екскаватори обидві операції - копання грунту і його переміщення виконують одночасно; одноковшеві ці операції виконують послідовно, перериваючи копання на час переміщення грунту. Таким чином, робочий час машини, протягом якого вибирають грунт, і продуктив-ність багатоковшових екскаваторів вище, ніж одноковшових. Незважаючи на це, од-ноковшові екскаватори поширені ширше унаслідок їх універсальності, тобто можли-вості застосовувати їх як на земляних, так і на вантажно-розвантажувальних роботах у найважчих, в тому числі скельних (з попереднім підриванням), грунтах. Застосу-вання багатоковшових екскаваторів обмежене: в основному їх використовують при ритті траншей і видобутку нерудних матеріалів в кар'єрах з однорідними грунтами без кам'яних включень. За способом переміщення екскаватори бувають сухопутні і плавучі. По конструкції ходового пристрою сухопутні екскаватори підрозділяють на гусеничні, колісні і крокуючі (останні застосовують тільки в одноковшових екскаваторах).
Дата добавления: 19.02.2014
1. Площадь застройки - 114,95 м2. 2. Общая площадь - 145,58 м2. в т. ч. мансарда - 55,52 м2. 3. Жилая площадь - 76,91 м2. в т. ч. мансарда - 30,01 м2; 4. Строительный объем - 372,40 м3.
Общие данные. План на отметке 0,000 План на отметке +3,250 Армирование стен. Узлы. Фасады 1 - 3; А - Б; 3 - 1. Разрез 1 - 1. Фасад А - Б. План фундаментов. Сечения. Каркас КП - 1. План фундаментов. Сечения. Каркас Кр - 1. План перекрытия на отм. +2,950. План стропил. Лестница Л - 1. Ведомость отделки помещений. Детали полов.
Дата добавления: 11.03.2014
Розробка заходів по забезпеченню протипожежної безпеки Пожежі на виробництві являють собою велику небезпеку для працюючих та спричиняють велику матеріальну шкоду народному господарству. Через це протипожежному захисту підприємств, цехів, дільниць необхідно приділяти велику увагу. Велику роботу з пожежної профілактики, тобто попередження пожеж, проводять органи Державною пожежною нагляду держави. Відповідними законодавчими документами передбачається відповідальність робітників за стан пожежної охорони, навчання працюючих елементам протипожежного захисту, організації добровільних пожежних дружин, забезпечення виробничих об'єктів засобами пожеже гасіння. Проектом передбачається на дільниці пожежна сигналізація, складання плану евакуації при виникненні пожежі. За вибуховою, вибухо пожежною, та пожежною небезпекою дільниця відноситься до виробництв категорії "Д", що характеризується наявністю негорючих речовин та матеріалів в холодному стані. Виробниче приміщення дільниці, за вогнетривкістю відноситься до II ступеню вогнетривкості. На дільниці можливі загоряння електроустаткування, мастильних та обтиральних матеріалів. Для ліквідації можливих загорянь на дільниці передбачається пожежний кран із шлангом довжиною 20 м та пожежним стволом, а також типовий протипожежний стенд з вуглекислотним вогнегасником ОУ-5, пінний вогнегасник ОХП-10, запасом води та піску.
Дата добавления: 11.03.2014
В склад збірного балочного міжповерхового перекриття входять панелі та несучі їх ригелі, котрі опираються на колони (рис.1.1). При компоновці збірного балочного перекриття вибирають напрямок ригелів і форму їх поперечного перерізу. Плити перекриття вибирають за поперечним перерізом типовими, а за довжиною – залежно від відстані між ригелями. Одночасно проводиться розкладка цих елементів в перекритті. Можливі дві конструктивні схеми збірного балочного перекриття: з поздовжнім і поперечним розміщенням ригелів. Вибір певної схеми обумовлений економічними, архітектурними, конструктивними і технологічними міркуваннями. З точки зору забезпечення максимальної жорсткості каркасу для розрахунку приймаємо конструктивну схему збірного балочного перекриття з поперечним розміщенням ригелів відносно поздовжньої осі будови (рис.1.1). Опирання плит перекриття передбачається в межах висоти ригеля, що має форму поперечного перерізу тавра з полицею – для промислових будівель, а з полицею знизу – для цивільних. Ширина ребра перерізу ригеля bb = 200 ÷ 300 мм, висота ригеля hb = (1/10 ÷ 1/15) • lb , виліт полиць, на які опираються плити,100 ÷ 150 мм. Тип плит перекриття приймається в залежності від архітектурно–планувальних вимог, величини і характеру корисного навантаження, умов виготовлення. Для промислових будівель плити приймають ребристими, для цивільних – багатопустотними. В методичних вказівках плити міжповерхового перекриття запроектовані в двох варіантах : - ребриста плита з ребрами вниз для тимчасового навантаження 6000 Н/м2. Номінальна ширина рядової плити 1,5 м, зв”язуючої плити – розпірки 1,5 м, фасадної плити – розпірки 1,0 м (рис.1.2); - багатопустотна плита з круглими пустотами для тимчасового навантаження 2000 Н/м2. Номінальна ширина рядової плити 1,8 м, зв’язуючих і фасадних плит – розпірок 0,6 м (рис.1.3). Основні табличні відомості, необхідні для вибору типу плити і встановлення їх нормативної ширини для деяких найбільш поширених плит перекриття наведені в табл. 4.28 <7>.
Дата добавления: 13.03.2014
Зміст Вступ 1.Коротка характеристика об’єкта 2. Розробка календарного плану і графіку виконання робіт 2.1 Номенклатура робіт з влаштування систем вентиляції 2.2 Вибір методів виконання робіт і основних механізмів 2.3 Визначення обсягів робіт 2.4 Розрахунок трудозатрат і затрат машинного часу 2.5 Планування чисельного і кваліфікаційно – професійного складу бригад 2.6 Визначення тривалості виконання робіт та ув’язка строків їх виконання в графіку 2.7Побудова графіка руху робітників 2.8 Визначення потреби будівництва в матеріальних ресурсах 3. Проектування будівельного генерального плану 3.1 .Короткий опис будгенплану 3.2 Визначення потреби в адміністративних і санітарно-побутових приміщеннях 3.3Визначення потреби в тимчасових складах на майданчику 3.4Розрахунок тимчасового водопостачання 3.5 Тимчасове електропостачання 4. Заходи з техніки безпеки та охорони праці. 5. Техніко-економічні показники ( ТЕП ) будгенплану. Використана література
Коротка характеристика об’єкта
Відповідно з завданням належить розробити проект організації робіт з монтажу вентиляційних систем ковальсько-пресового цеху авторемонтного заводу. Цех призначений для виготовлення кріпильних деталей і представляє собою одноповерхову промислову будівлю каркасного типу. Несучий каркас будівлі представлений металевими конструкціями. Зовнішні і внутрішні стіни та перегородки зі звичайної керамічної цегли марки М-50. покриття зі збірних залізобетонних плит. В плані будівля прямокутної форми розмірами (в осях) 84 м х 48 м, складається з двох прольотів по 24 м. Висота цеху до низу крокв'яних конструкцій складає 12 м. Для вентиляції виробництва в цеху передбачено дві вентиляційні системи - витяжну В-1 і припливну П-1. обидві системи обладнані радіальними вентиляторами, глушниками шуму і металевими повітроводами. В системі В-1 проектом передбачені повітроводи круглого перерізу з листової сталі класу П. для очистки забрудненого повітря перед викидом в атмосферу запроектовано установку циклона. Забір повітря в приміщеннях здійснюється через жалюзійні сталеві решітки РР №2. В системі П-1 повітроводи прямокутного перерізу з листової сталі класу Н(нормальні). Забір повітря з зовні через витяжку обладнану чотирма жалюзійними решітками площею до 5 м2 кожна. Система обладнана припливною типовою камерою, яка розміщена в спеціальному приміщенні з двома герметичними дверима. Більш детально устаткування вентиляційних систем проводиться в специфікація монтажних елементів.
Дата добавления: 17.03.2014
1.1 Технологическая схема выпарной установки В химической промышленности для концентрирования растворов нелетучих и мало летучих веществ широко применяется процесс выпаривания. Наиболее целесообразно для этого использовать многокорпусные выпарные установки непрерывного действия (МВУ). МВУ состоят из нескольких корпусов, в которых вторичный пар предыдущего корпуса ис-пользуется в качестве греющего пара для последующего корпуса. В этих установках пер-вичным паром обогревается только первый корпус. В многокорпусных выпарных установ-ках достигается значительная экономия греющего пара по сравнению с однокорпусными установками той же производительности. Принципиальная технологическая схема трехкорпусной вакуум-выпарной установки непрерывного действия представлена на рис.1.1. Исходный раствор подается из емкости 1 центробежным насосом 2 через теплооб-менник 3 в первый корпус выпарной установки 4. В теплообменнике 3 исходный раствор нагревается до температуры близкой к температуре кипения раствора в первом корпусе выпарной установки. Первый корпус установки обогревается свежим (первичным) паром. Вторичный пар, образующийся при кипении раствора в первом корпусе, направляется в качестве греющего пара во второй корпус 5; сюда же поступает частично сконцентрированный раствор из первого корпуса. Аналогично упаренный раствор из второго корпуса подается в третий корпус 6 , обогреваемый вторичным паром второго корпуса. Упаренный до конечной концентрации в третьем корпусе готовый продукт поступает из него в емкость 10. По мере прохождения из корпуса в корпус давление и температура пара понижаются, и из последнего (третьего) корпуса пар с низким давлением отводится в барометрический конденсатор смешения 7, в котором при конденсации пара создается вакуум. Раствор и вторичный пар перемещаются из корпуса в корпус самотеком благодаря общему перепаду давления, возникающего в результате избыточного давления в первом корпусе и вакуума в последнем. Воздух и неконденсирующиеся газы, поступающие в установку с охлаждающей водой (в конденсаторе) и через неплотности трубопроводов, отсасываются через ловушку 8 вакуум-насосом. Смесь охлаждающей воды и конденсата сливается самотеком через барометрическую трубу в бак-гидрозатвор 9.Конденсат греющих паров из выпарных аппаратов и теплообменника выводится с помощью конденсатоотводчиков.
1.2 Выбор выпарных аппаратов
Конструкция выпарного аппарата должна удовлетворять ряду общих требований, к числу которых относятся: высокая производительность и интенсивность теплопередачи при возможно меньших объеме аппарата и расходе металла на его изготовление, простота устройства, надежность в эксплуатации, легкость чистки поверхности теплообмена, осмот-ра и ремонта.
Вместе с тем выбор конструкции и материала выпарного аппарата определяется в каждом конкретном случае физико-химическими свойствами раствора. Для выпаривания растворов небольшой вязкости (до 8 мПаW29;с) без образования кри-сталлов, чаще всего используют выпарные аппараты с естественной циркуляцией. Высоковязкие и кристаллизующиеся растворы выпаривают в аппаратах с принудительной циркуляцией. Растворы чувствительные к повышенным температурам рекомендуется выпаривать в роторно-пленочных выпарных аппаратах, а растворы склонные к пенообразованию – в прямоточных аппаратах с восходящей пленкой. Типы и основные размеры выпарных аппаратов представлены в ГОСТ 11987–81, и каталогах УКРНИИХИММАШа <11,12].
Дата добавления: 18.03.2014
1907. Курсовой проект - Расчет и проектирование элементов рабочей площадки под технологическое оборудование | 
1910. АР КЖ Реконструкция портальной части наклонного ствола шахты | 
1913. Дипломний проект - Електрифікація корівника сільськогосподарського підприємства |